Вінниця мальовничо простяглась на обох берегах Південного Бугу, де близько 500 мільйонів років тому, у кембрійський геологічний період, височіли гори.
У Вінниці близько 30 мікрорайонів та місцевостей. Історично склалися такі частини міста як Вишенька, Замостя, Тяжилів, ВПЗ (місцевість), Академмістечко, Слов'янка, Сабарів, Пирогове, Малі Хутори, Старе місто, Єрусалимка, П'ятничани, Корея, Поділля, Масив, Військове містечко, Садки, Крива, Царське село, Академічний, Олієжир. Протягом 2018 - 2020 рр. до міста Вінниця були приєднані села Десна, Стадниця, Малі та Великі Крушлинці, Гавришівка, Вінницькі Хутори та утворено адміністративну одиницю - Вінницьку міську територіальну громаду.
Пропонуємо до уваги коротку інформацію мікрорайонів Старе Місто, Центр (Нове місто), Єрусалимка, Замостя, Вишенька. Поділля:
Старе Місто – найстаріший район Вінниці, що знаходиться на лівому березі річки Південний Буг. Отримав таку назву після побудови на зламі XVI-XVII століть на правому березі Південного Бугу мурованого католицького монастиря єзуїтів та появи поруч з ним житлових кварталів, які з часом стали основою для нового міського ядра (Нового міста).
Центр («Нове місто») – історична назва середмістя Вінниці, що сформувалося на межі XVI-XVII століть на правобережжі Південного Бугу. Знаходиться на т.зв. «півострові», обмеженого зі сходу руслом ріки Південний Буг, а на заході – сучасною вулицею Миколи Оводова, вздовж якої в давнину проходив оборонний вал. Територія на захід від вулиці Миколи Оводова історично отримала назву «Завалля» (тобто та, що «знаходиться за валами»).
Єрусалимка — квартал єврейських ремісників у центрі Вінниці, що складався з хаотичної приватної одноповерхової дерев’яно-мазаної забудови. Є взірцем взірцем т. зв. «єврейського містечкового бароко», що почало формуватися наприкінці 18 століття.
Єрусалимка складалася зі кількох частин. Нижня — біля самої річки Південний Буг , вздовж сучасної вулиці Магістратська. Тут було декілька міських іудейських храмів-синагог - Биндюжників, Похоронного братства, Ремісників тощо. Середня - (у XVII ст. на цій території стояв православний чоловічий монастир, засновником якого був Петро Могила). Верхня — традиційно заселялася заможними верствами єврейського населення.
Замостя – історичний мікрорайон Вінниці планової одно-двоповерхової забудови, споруджений наприкінці ХІХ-початку ХХ століття. Вперше ця назва згадується на рубежі XVI- XVIІ століть як назва маєтку старости Юрія Струся — «дворець Замостем», що розмістився у цей час на лівобережжі Вінниці (навпроти сучасного о. Кемпа). Маєток був побудований навпроти Нового міста поблизу мосту через Південний Буг. Довкола було нього організовано популярне у той час багатогалузеве господарство – замковий фільварок «Замостьє». Планування посівних площ і відносно регулярні забудови слобід сприяли подальшому розплануванню вінницького Замостя – вже другої половині ХІХ та на початку ХХ ст. Розбудові цього містечка сприяло скасування кріпосного права 1861 року та побудова залізничного вокзалу поблизу Вінниці в 1870-році.
До офіційної вінницької міської топонімічної системи введений перспективним планом розвитку міста в 1874 р.
Замостя прийнято поділяти на Ближнє та Дальнє. Ближнє Замостя — це великий масив на лівому березі Південного Бугу від площі Героїв Чорнобиля (Жовтнева) далі по вул. Київській до Київського мосту і вулиць Чорновола (Чекістів) та Стрілецької (Червоноармійської) до колишнього заводу «ХІМПРОМ» по вулиці Батозькій (Кірова) і площі Привокзальної (Героїв Сталінграду). У вінничан загалом популярна інша назва Ближнього Замостя — Варшава.
Хоча Варшавою прийнято називати північну частину історичного Замостя. Це район вулиці Стрілецької та Академіка Янгеля
Дальнє Замостя, це — масив за залізничною колією та вулицею Максима Шимка (Карла Маркса) . Вулиці: Юрія Клена (Фурманова), Павла Тичини, Миколи Зерова (Пархоменка) .
Вишенька – найбільший модерністський мікрорайон планової багатоповерхової забудови Вінниці із населенням понад 100 тисяч мешканців. Першопочатково задумувався як копія Московських «Черьомушок», тому цілком закономірно, що в 1960-ті його називали «Вінницькими Черьомушками». Сучасну назву мікрорайон отримав завдяки річці Вишня (Вишенька), що протікає на півдні мікрорайону та впадає в Південний Буг. А також однойменному селу, перша згадка про яке датується ще 1604 роком.
Поді́лля – мікрорайон планової багатоповерхової житлової забудови, споруджений на початку ХХІ століття. Переважна більшість будинків житлового мікрорайону споруджена за проектами архітекторів Юрія та Віталія Плясовиці. Споруджений в колишній санітарній смузі Вінницької обласної психоневрологічної лікарні імені академіка О.І. Ющенка, де в ХХ столітті були поля лікарні, призначені для ведення сільського господарства, та фруктовий сад (яблуні). Межує на північному заході з мікрорайоном Слов'янка, на північному сході – з мікрорайоном Масив, на південному заході омивається водами ріки Південний Буг, а на південному сході – річки Вишенька. На території району розташовані Вінницький обласний клінічний госпіталь ветеранів війни, Вінницький медичний коледж ім. акад. Д. К. Заболотного, Вінницький фінансово-економічний університет та Вінницька обласна психоневрологічна лікарня імені академіка О.І. Ющенка. Оточений вулицями Пирогова, Родіона Скалецького, Юківка, Зодчих. Також містить вулиці Академіка Ющенка, Бульвар Свободи, Професора Шульги. У районі знаходиться мальовничий парк з доріжками для прогулянок, засаджений хвойними та широколистяними деревами. Мікрорайон Поділля виразно відрізняється від інших районів Вінниці цілковито новою сучасною забудовою та інфраструктурою.
