Сьогодні, 8 січня, українському поету і журналісту, діячу українського руху опору, шістдесятнику - Василю Симоненко, могло б виповнитися 89 років.
Він увійшов в історію української літератури як визначна постать боротьби за державний суверенітет України 2-ї половини ХХ ст.
За своє коротке життя він встиг написати безліч шедеврів, які стали класикою української літератури.
В пам'ять про видатного митця згадуємо фрагменти його творів:
***
Ну скажи - хіба не фантастично,
що у цьому хаосі доріг
Під суворим небом, небом вічним,
Я тебе зустрів і не зберіг?
***
Ти знаєш, що ти - людина?
Ти знаєш про це чи ні?
Усмішка твоя - єдина,
Мука твоя - єдина,
Очі твої - одні.
***
А час не зупиняється,
А молодість біжить,
І миті жодної не можна повернути,
Щоб заново, по-іншому прожить.
***
Україно! Ти для мене диво!
І нехай пливе за роком рік,
Буду, мамо горда і вродлива,
З тебе дивуватися повік.
***
Не знаю ким - дияволом чи Богом
Дано мені покликати сумне:
Любити все прекрасне і земне
І говорити правду всім бульдогам.
***
Можна жить, а можна існувати,
Можна думать - можна повторять.
Та не можуть душу зігрівати
Ті, що не палають, не горять!